Ефективне лікування алкоголізму починається з діагностики захворювання.
Алкоголізм – це прогресуюча хімічна залежність, що викликає непереборну фізичну і психічну тягу до спиртного. Хронічне споживання алкоголю змінює біохімію організму і мозку людини, що загрожує незворотними наслідками. Саме через це лікування алкоголізму слід проводити комплексно і всебічно, враховуючи всі аспекти психічного і фізичного відновлення.
Стадії алкоголізму – основний критерій його діагностики.
Стадії алкоголізму, це показник того, наскільки людина стала фізично і психічно залежна від алкоголю. Знаючи всі стадії алкоголізму, можна зрозуміти, наскільки сильно людина потребує допомоги та лікування алкоголізму.
Шкода, нанесена алкоголем особистості, прямо пропорційна частоті, кількості і стажу вживання алкоголю. Згідно з цього виділяють три стадії алкоголізму.
Початок періодичного вживання алкоголю. Споживання спиртного не носить запійний характер, часто людина зберігає адекватну поведінку, мінімізуючи споживання, проте воно набуває систематичний характер. Виникає нездоланне бажання випити, причому людина вірить, що зовсім не хоче п’яніти. Зростає толерантність до алкоголю, контроль падає.
Перші епізоди сп’яніння спонтанні і несуть яскраво виражений характер, людина нерідко впадає в тимчасову амнезію і стає агресивною.
З підвищенням толерантності до спиртного, перша стадія алкоголізму переходить у другу.
Лікування алкоголізму здійснити складно, через соціальну прийнятність такої поведінки і повної відсутності розуміння проблеми як у хворого, так, часто, і у його близьких.
Зростає терпимість до спиртного, через що алкоголік постійно збільшує дозу прийому. Контроль над частотою, кількістю і якістю прийому падає. З’являється фізична залежність від алкоголю.
Характерно т.зв. «Плато толерантності», коли людина здатна випити дози спиртного, які багаторазово перевищують ті, що раніше доводили до повного сп’яніння.
Виникає абстинентний алкогольний синдром. Людина вже не здатна перервати пияцтво. Різке переривання запою без медикаментозного супроводу провокує психози та інші ускладнення.
Характерне виникнення гострих захворювань шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, які при продовженні споживання набувають хронічного характеру. Тонус, сили, краса, праце і життєздатність організму різко падають.
Коли друга стадія прогресує, лікування алкоголізму є необхідним заходом для запобігання незворотних наслідків.
Контроль повністю загублений, а тяга до алкоголю постійна і нездоланна. Різко падає толерантність, людина стає надчутливою до спиртного, для сп’яніння достатньо 20-50 грамів чистої долі спирту. Амнезії і порушення мислення несуть спонтанний характер і все менше залежать від прямої дії спиртного. Гострі хронічні захворювання багатьох органів і систем, соціальна, розумова і особистісна деградація. Споживання алкоголю – єдина і головна мета існування залежного.